здійснимість

здійснимість
-мості, ж.
Абстр. ім. до здійснимий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "здійснимість" в других словарях:

  • здійснимість — іменник жіночого роду здійсненність розм …   Орфографічний словник української мови

  • нездійснимість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • нездійснимість — мості, ж. Абстр. ім. до нездійснимий …   Український тлумачний словник

  • сила — и, ж. 1) Здатність живих істот напруженням м язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що небудь. || Фізичний вплив, насильство. || Життєва… …   Український тлумачний словник

  • Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • повірити — I рю, риш, док. 1) Прийняти що небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим. || Зрозуміти, усвідомити, що так є насправді. || Дістати певність у чомусь, переконатися. Повірити на слово. 2) кому, чому, в кого. Відчути довір я до кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • признавати — аю/, ає/ш, недок., призна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Вважаючи правдивим, справедливим що небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що небудь; визнавати. || Усвідомлювати справедливість чого небудь. || Допускати можливість існування… …   Український тлумачний словник

  • відхилення — я, с. 1) тільки одн. Дія та її результат за знач. відхилити 1), 3) і відхилитися 1), 2). 2) Відступ від правильного, типового, прийнятого. || Відмінність, різниця порівняно з чим небудь. || Невідповідність значень параметрів, фізичних величин та… …   Український тлумачний словник

  • реквізит — у, ч., спец. 1) Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. || Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінознімання. || Сукупність предметів, речей, які є у розпорядженні кого , чого небудь.… …   Український тлумачний словник

  • здійснюватися — 1) = здійснитися (запроваджуючись у життя, ставати дійсним, реальним), реалізуватися, зреалізуватися, у[в]тілюватися, у[в]тілитися (зазв. зі сл. в життя , в дійсність ), перетворюватися, перетворитися (зі сл. в життя , в дійсність );… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»